спасенний

-а, -е, розм.

Який дає, приносить рятунок; який рятує або сприяє врятуванню від чого-небудь. || Бажаний, приємний. || За релігійними уявленнями – гідний заступництва Бога, небес. || Благотворний. || у знач. ім. спасе́нний, -ного, ч., заст., розм. Той, хто спас (див. спасати II) свою душу.

••

Спасе́нна ду́мка — вдала думка, добра порада і т. ін., що підказують вихід зі скрути, приносять успіх, удачу в чому-небудь.

Спасе́нна душа́ — добра людина, істота.